У Сполучених Штатах прискорюється будівництво центрів обробки даних штучного інтелекту, неймовірна галузь тихо процвітає: в “чоловічі табори” побудований для розміщення тисяч робітників, необхідних для їх будівництва. За цим новим ланцюгом постачання стоїть компанія, яка вже сумно відома тим, що керує центрами утримання іммігрантів: Цільова гостинність.
Згідно з повідомленням Bloomberg, підприємство з видобутку біткойнів у сільській місцевості округу Діккенс, Техас, перетворюється на величезний центр обробки даних потужністю 1,6 гігават. Щоб вмістити тисячі будівельників, розробники звернулися до певного виду тимчасових спільнот: модульні будинки, обладнані спортивними залами, пральні, ігрові кімнати, і навіть кафетерій, де готують стейки на замовлення.
Саме на такому проекті спеціалізується Target Hospitality. Техаська компанія підписала контракти на загальну суму $132 мільйонів для будівництва та експлуатації табору округу Діккенс. The site is expected to house more than 1,000 робітників, serving as a microcosm of a larger trend fueled by the AI boom.
Troy Schrenk, the company’s Chief Commercial Officer, has made no secret of his ambition in this sector, calling the current wave of data center construction “the largest, most actionable pipeline I’ve ever seen.” For Target, this isn’t just a short-term opportunity, but a potential core driver of future growth.
Проте, the company has another side. Target Hospitality also operates the Dilley Immigration Processing Center in Texas, a facility that holds families detained by U.S. Імміграційна та митна служба. According to court filings, conditions inside the center have been harsh, with reports of worms and mold in the food, and children suffering due to a lack of accommodations for allergies and special dietary needs.
З одного боку, Target забезпечує комфорт, стандартизоване житло для працівників, які будують інфраструктуру для ШІ. З іншого, воно керує центром ув'язнення, неодноразово звинувачуваним у гуманітарних провалах. Історія Target Hospitality є яскравою ілюстрацією розриву в американському інфраструктурному бумі: потік капіталу визначає, кого бачать, а хто забутий.